Deutsche Saatveredelung AG (DSV)

Особливості травосумішей з різним видовим складом

ЗЛАКОВІ ТРАВОСУМІШІ

В Україні для виробництва силосу і сінажу з трав широко використовуються чисті посіви люцерни. Дійсно, витривалість цієї культури, можливість азотфіксації завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями, високий вміст білка і потужна коренева система роблять цю культуру однією з найпривабливіших.
Аналізуючи переваги використання злакових і злаково-бобових травосумішей, на відміну від чистих посівів люцерни, необхідно враховувати наступні:
-          Висока цінність злакових трав для силосування.
Силос на відміну від сінажу повинен мати вищу вологість - 60-70%. Молочна кислота, що виступає консервантом силосної маси, утворюється внаслідок дії бактерій, для життєдіяльності котрих необхідний високий вміст цукрів. Люцерна на відміну від злакових трав має низький вміст цукрів і більше підходить для виробництва сінажу. Виробництво силосу з люцерни іноді стає мистецтвом, адже зелена маса цієї культури має високі буферні властивості за рахунок високого вмісту білка. Це унеможливлює досягнення оптимальної для силосу кислотності (рН 4,0).
-          Рівномірний розподіл поживних речовин у злакових травах. Висока енергетична цінність.
Злакові трави більш рівномірно розподіляють поживні речовини в органах своїх рослин. Люцерна, будучи рослиною широколистою, має різний розподіл поживних речовин по рослині. Так, в листях люцерни знаходиться більш ніж 20% сирого протеїну, а в суцвітті - більше 30%. Саме ці фракції рослини є найбільш легкими і втрати при збиранні комбайном внаслідок видування є високими. Лише невелика кількість господарств має в розпорядженні спеціальні причепи-підбирачі, які підбирають з валка і одночасно подрібнюють зелену масу.
-          Відсутність обмежень при згодовуванні.
Якісний силос злакових трав може займати 70-80% відсотків раціону дійного стада в регіонах, де є труднощі з вирощуванням кукурудзи. Люцерна має обмеження в раціоні ВРХ, в зв’язку з високим вмістом сапонінів - безазотистих глікозидів рослинного походження з поверхнево-активними властивостями, що проявляють гемолітичну активність, викликають здуття в рубці, знижують засвоєння поживних речовин. Вміст їх в люцерні, найбільший серед культурних рослин і сягає бл. 17 мг/г сухої речовини. Оприлюднені в 2005 році результати досліджень земельного управління сільського господарства Саксонії (Келліч, Німеччина) свідчать про те, що корисне споживання люцерни ВРХ має бути обмеженим. Так, для молочних корів це 0,8 кг/100кг маси в сухій речовині (близько 10 кг в перерахунку на сінаж і 15 кг в перерахунку на силос при масі тварини 600 кг), для теличок починаючи з 4-го місяця життя  - 0,44 кг, для ВРХ на відгодівлі - 0,53 кг.
 

ЗЛАКОВО-БОБОВІ ТРАВОСУМІШІ

Бобові можуть використовуватися в травосумішах ДСВ і рекомендуються, перш за все, в наступних випадках:
 
  • Екстенсивне вирощування суміші вимагає мобілізацію природних ресурсів азоту. Бобові здатні забезпечувати себе від 60 до 100% атмосферним азотом;
  • Проблема із застосуванням високобілкових концентрованих кормів. Силос і сінаж із злаково-бобових сумішей має дещо вищий вміст протеїну;
  • У випадку застосування люцерни, аргументом є висока зимо- і посухостійкість цієї культури.
 
Компонування травосумішей повинно враховувати агрономічні властивості видів, які в них використовуються. В таблиці наведено основні характеристики видів злакових трав (в балах від 1 до 9), з яких складаються травосуміші