Deutsche Saatveredelung AG (DSV)

Удобрення

При удобренні слід керуватися нормами виносу і рівнем забезпеченості грунту.
 
Елемент
Винос, кг /га на 40 ц/ га запланованого врожаю
з насінням
солома
разом
Фосфор (P2O5)
72
24
96
Калій ( K2O )
40
160
200
Магній ( MgO )
20
28
48
 
   Калійне і фосфорне удобрення проводять до посіву. При   середній забезпеченості грунту, оптимальною нормою є 70 кг/га фосфору і 100 кг/га калію, який особливо підвищує зимостійкість рослин. Сірку краще вносити навесні до початку росту пагонів з нормою 1 кг/ц запланованого врожаю. Ефективним є позакореневе внесення бору з нормою 150-200 г/га восени, що підвищує зимостійкість рослин і позитивно впливає на ряд обмінних процесів.
 
Приклад азотного удобрення:
Внесення азоту восени можна проводити позакоренево карбамідом при недостатньому розвитку рослин, з нормою 10-15 кг/га. При внесенні необхідно пам’ятати, що після змикання рядків, рослини ростуть вгору, що призводить до надмірного розвитку і поганої перезимівлі.
Весняне внесення необхідно проводити в два прийоми. Врожай 40 ц/га виносить з достиглим насінням 200 кг азоту (загальна норма 5кгN/100 кг насіння). При нормальному розвитку ріпаку восени, рослини вбирають до закінчення вегетації 50 кг N/га азоту. Таким чином залишається внести 150 кг N/га.
 
Розподіл весняної дози азотних добрив між першим і другим внесенням
Вегетація/розвиток
Розвиток рослин
слабкий
нормальний
розвинутий
Початок вегетації
ранній
60:40
50:50
40:60
пізній
75:25
65:35
55:45
 
Розподіл дози між першим (початок вегетації) і другим (до початку бутонізації) внесенням слід проводити 50:50 при нормальному розвитку і ранньому першому внесенні. При пізнішому першому внесенні слід розподілити дозу у співвідношенні 65:35. В районах з недостатнім

  

зволоженням є бажаним раннє внесення більшої частини азотних добрив по мерзлоталому грунту перед початком вегетації.
При розрахунку необхідно враховувати наявність вологи в грунті, характерну для даної зони і грунту нітрифікацію азоту в грунті і залишок після попередника.