Озима пшениця є доволі зручною культурою у сівозміні, так як терміни висіву в умовах нашої країни незалежно від ґрунтово-кліматичної зони можуть бути доволі широкими (вересень-жовтень-листопад). Тобто вікно посіву може тривати практично понад 60 днів. Однак, наскільки відмінною може бути поведінка сортів в залежності від терміну висіву, попередника, рівня мінерального живлення у весняний період спрогнозувати важко. В міру складених обставин в умовах осені 2022 року нам вдалось на базі ТОВ «Україна-Баїв», Волинської області, в два строки висіву( І та ІІ декада місяця жовтня) висіяти сорти озимої пшениці селекції ДСВ, які є різні за групою стиглості (від середньоранньої до середньопізньої). Посів у першій декаді жовтня провели по попереднику озимий ріпак, який є найбільш оптимальним з точки зору агрономічної ефективності (табл. 1). Посів у ІІ декаді жовтня по нетиповому і малопоширеному – цукровий буряк.

Табл. 1. Сорти озимої пшениці, висіяні в досліді за різних попередників та строків висіву

Сорт

Група стиглості

Аспект

Середньо-рання

Артіст

Середньо-стигла

Патрас

Середньо-стигла

Самурай

Середньо-стигла

Продуцент

Середньо-пізня

 

Згідно використаного живлення в осінній період відмінностей в залежності від строку висіву та попередника не було (табл.2). Однак, весняне внесення азотних добрив все ж таки проводилось на основі врахування особливостей попередника та стану розвитку рослин на полі.        

Попередник ріпак - це культура з швидким збором врожаю і з рослинними рештками, які швидко мінералізуються та є багатими на азот. Сумарна двократна доза внесення азоту протягом весняного періоду не перевищувала 114 кг/га д.р.

Цукровий буряк, як попередник – це пізній збір, зруйнована структура ґрунту, неоптимальні умови, як для осіннього так і для весняного розвитку озимої пшениці. Тому й рівень весняного мінерального живлення, виходячи зі стану розвитку культури, був чотирикратним та сягнув позначки 163 кг/га д.р. При цьому слід зазначити, що 4 внесення (прапорцевий листок , (ВВСН 37)), яке можна сміливо назвати якісним, в даному випадку позитивно вплинуло на показники якості зерна. 

Табл. 2. Система живлення озимої пшениці

Попередник – озимий ріпак

Попередник – цукровий буряк

Основне живлення

При посіві

N:6 P:12 K:25

100 кг/га

При посіві

N:6 P:12 K:25

100 кг/га

Весняне підживлення

Таломерзлий

КАС-32

160 кг/га

Таломерзлий

Аміачна селітра

200 кг/га

ВВСН-31

Аміачна селітра

180 кг/га

ВВСН-25

КАС-32

100 кг/га

N внесений в весняний період

114 кг/га

ВВСН-31

Аміачна селітра

100 кг/га

ВВСН-37

Аміачна селітра

80 кг/га

N внесений в весняний період

163 кг/га

 

Підсумковою оцінкою всіх технологічних прийомів, починаючи від: сорту, попередника, терміну висіву, внесених ЗЗР та мінеральних добрив - являється величина зібраного урожаю (Рис. 1.) та його якісні показники.

Аналіз отриманих показників урожайності сортів пшениці свідчить про те, що за розміщення її по попереднику озимий ріпак на фоні N=114 кг/га д.р. максимальне значення продуктивності сягає рівня 91,12 ц/га на сорті ПРОДУЦЕНТ. Причому зниження продуктивності інших сортів по відношенню до максимального значення за даного терміну посіву становило від 0,25 до 4,37 ц/га відповідно. Більш цікавішою виявилась реакція сортів озимої пшениці на попередник цукровий буряк при мінеральному азотному живленні N=163 кг/га д.р. Як і по попереднику ріпак, сорт ПРОДУЦЕНТ сформував максимальну врожайність на рівні 91,01 ц/га. А от зниження врожайності інших сортів практично зросло у 2 рази від 3,85 до 8,07 ц/га. Звісно ж інколи наперед знаючи про слабинки у технології (у даному випадку термін висіву та неоптимальний попередник) ми намагаємось певною мірою компенсувати внесенням більшої кількості мінеральних добрив, але не завжди це нам вдається, оскільки ми працюємо з сортами, а всі вони є різними, кожен зі своїми особливостями.

Стихією одних сортів, в залежності від зони вирощування, є термін висіву від раннього до оптимального (АСПЕКТ, АРТІСТ, ПАТРАС). Позитивна ознака тут проявляється у помірному осінньому розвитку, створенні сильних рослин, які в подальшій весняній вегетації інтенсивно стартують, швидко закінчують вегетативний розвиток, переходячи до генеративного, швидше виколошуються та наливають зернівку і при цьому ж більш продуктивно використовують накопичення зимово-весняної вологи. Однак, сорти не завжди можуть бути ранньостиглими (АРТІСТ, ПАТРАС). Сорти, що швидко розвиваються в осінній період з інтенсивним кущенням (САМУРАЙ, ПРОДУЦЕНТ) не вимагають ранніх термінів висіву, тобто краще посіяти пізніше (від оптимального до оптимально-пізнього). Здатність цих сортів докущуватись у весняний період розвитку робить їх доволі продуктивними, особливо за пізніших термінів висіву, так як у них триваліша закладка довжини колосового стрижня, а отже і кінцева колосків та зернівок у колосі. Тому й вище викладенні результати збору озимої пшениці є цілком закономірними, виходячи з господарсько-цінних ознак висіяних сортів. Якісні показники зерна сортів озимої пшениці, на відміну від врожайності, знаходяться в прямій залежності від рівня та розподілу азотного живлення і в меншій від дії попередника (Рис. 2). З підвищенням рівня азотного живлення з 114 до 163 кг/га, та особливо включення в систему живлення пізніх внесень, закономірно збільшується вміст сирої клейковини від 0,8 до 4,3%, в залежності від сорту.