Основні умови на які варто звернути увагу при виборі гібридів озимого ріпаку
Зважений підбір гібридів ріпаку озимого на сьогодні стає для нас запорукою отримання успішного і бажаного результату. Здавалось би дрібничка, однак те, який гібрид виберемо для посіву, який буде його розвиток в літньо-осінній період, перезимівля та вихід із зими, ранньовесняний старт, раціональне використання природного (світло, тепло, волога) та штучного ресурсу (живлення, елементи технології) - вплине на те, чи отримаємо бажаний врожай, чи залишиться культура в пріоритеті на наступний сезон, чи буде сумнів: сіяти або не сіяти.
Отже, розберемо по-черзі, основні умови, на які варто звернути увагу.
Строки посіву
Тенденція вибору строку посіву часто рухається в бік наявності вологи в ґрунті. Не новина, що посів ріпаку часом може відбутись і наприкінці липня. Основним аргументом виступає отримання сходів за наявної вологи. Проте потрібно пам’ятати, що рослина ріпаку за ультра раннього чи раннього строку висіву завжди піддаватиметься більшому тиску шкідників (ріпакова блішка та пильщик, мала капустяна муха, попелиця, прихованохоботник), хвороб (фомоз, вертицильоз, TuYV), вищій ймовірності видовження стебла уже з осені (тривалий період розвитку в умовах довгого світлового дня) та формуванню надмірної вегетативної листкової маси. Сукупність перелічених загроз може стати наслідком випадання рослин ріпаку з посіву через вимерзання чи їх загнивання по причині пошкоджень і, як наслідок, потенційне зниження продуктивності. Тому для посіву в ранні строки слід підібрати гібриди з високим індексом здоров’я, що мають стійкість до хвороб чи толерантність до них. Зниження імовірності видовження стебла восени відбувається завдяки морфорегуляції. Однак, в умовах наявності тепла і вологи інтенсивна мінералізація в ґрунті провокуватиме до сильного розвитку не тільки листка, але й стебла. Тому висока «відзивчивість» на внесений фунгіцид, морфорегулятор, що проявляється у тимчасовому сповільненні росту і розвитку є для нас додатковим заспокійливим бонусом.
Пізній строк висіву закономірно вимагає інтенсивного розвитку, як кореня, так і листкового апарату. Все, що необхідно рослині - це в умовах короткого світлового дня в вереснево-жовтневий період утворити не тільки добру листкову розетку з 6, а краще з 8 листків, але й розвинути кореневу систему, 90% якої формується уже з осені. Знову ж таки, селекційний прогрес та підбір генетичних комбінацій з високим індексом здоров’я, забезпечує нам гарантовану перезимівлю і вдалий старт та подальший розвиток у весняно-літній період.
Посіви оптимальних строків завжди знаходяться в ідеальних умовах вегетації. Часу для розвитку достатньо, а загрози зі сторони хвороб чи шкідників можна звести до мінімуму шляхом їх обробітку ЗЗР. Причому продуктивність по роках завжди на стабільно-високому рівні.
Способи посіву
Сьогодні є чимало різних способів висіву, що включає в себе мінімальні технології з обробітку ґрунту, різну ширину міжрядь (12,5-15-25-30-35-45 см). Чи є тут специфіка у виборі? Звісно ми розуміємо, що технології обробітку ґрунту, які направленні на збереження вологи, передбачають мінімізацію рихлень з залишенням мульчі пожнивних решток попередника. В весняний період наявність мульчі є причиною повільнішого прогрівання ґрунту вниз по профілю, а отже й пізнішому старту гібриду. Вибір гібриду за таких технологій ні в якому разі не повинен бути на стороні пізньостиглої групи. Пізніше прогрівання ґрунту, а звідси й старт рослини ріпаку та перехід по фенофазах, може припадати на неоптимальний період щодо зволоження чи температурного режиму. Як наслідок - редукція окремих бутонів, абортація квіток чи недобір через високі температури на період наливу, різке зниження маси тисячі насінин.
Різновиди посіву, особливо широкорядні, не є новиною для аграрія. Але з кожним роком все більше спокуси і можливостей посіяти на ширину міжряддя 25-35-45 см, хоча більшість сівалок не є для цього пристосовані. Через зниження норми висіву все покладається на високу компенсаційну здатність рослини ріпаку, що проявляється у підвищеному гілкуванні та утворенні квіток, стручків. Чи є різниця у здатності компенсувати між різними за висотою гібридами (від коротких-компактних до середньо чи високорослих)? Напевне що невелика або взагалі відсутня. Однак є різниця у здатності до закриття ґрунтової поверхні за зниження норм висіву чи за умови зрідження посіву, особливо на пересічених елементах рельєфу. Перевагу матимуть вищі за габітусом рослини ріпаку, особливо в умовах другої половини вегетації, де завдяки висоті та затіненню створюється своєрідний мікроклімат в середині посіву, як для збереження ґрунтової вологи, так і для вищої конкурентоздатності по відношенню до бур’янів, які за цих умов часто нам докучають.
Типи ґрунту
Різноманіття типів ґрунтів в «ріпакосіючих» регіонах країни є доволі широким. Звісно, є території з домінуючою кількістю легких ґрунтів. Для цих зон притаманним є коротка осіння вегетація та доволі ранній початок весняної. Тому гібрид ріпаку під ці умови повинен відповідати швидкому розвитку в осінній час вегетації та мати ранній старт цвітінням і дозріванням у весняно-літній період. Основна ціль - до періоду настання несприятливих умов пройти швидко основні фенофази, знижуючи до мінімуму негативну дію фактору погоди.